Stories of 11 Mirrors – Єжи Онух (Частина 2)
Ще одна особиста історія потрапила до нашої збірки. Почесним гостем дизайн-готелю “11 Mirrors” став Єжи Онух, польський сучасний художник, відомий фахівець з культурної і публічної дипломатії, радник посольства Польщі в Україні в 2005-2010 роках, директор Центру сучасного мистецтва в Києві у 1997-2005 роках, колишній директор Польського Інституту в Києві і Нью-Йорку, де він наразі проживає.
Ми мали унікальну можливість поспілкуватися з паном Онухом, під час його нещодавнього перебування у столиці України. Читайте першу частину інтерв'ю тут.
11 Mirrors: Чому Ви підтримуєте саме Мистецький Арсенал?
Пан Онух: Я вважаю, що ця інституція має дуже потужний потенціал. Вона може перетворитися на культурний хаб, один із найважливіших у цій частині світу. Мистецький Арсенал – гігантський майданчик 50 000 кв. м, який можна сучасно оснастити та заповнити. І це не є споживацтво, це інвестиція – від держави чи від партнерства між державою та іншими спонсорами – яка буде роками працювати на користь всієї країни.
11 Mirrors: Наразі Ви не належите ні до якої інституції?
Пан Онух: Я вже завершив свою кар’єру на посаді директора Польського інституту в Нью-Йорку. Понад останніх десять років я, перед усім, був культурним дипломатом. Нарешті я – незалежна людина. Я, на щастя, не прив’язаний ні до яких інституцій, не маю певних обмежень, і це дуже приємне почуття. Разом з моєю донею я маю консалтингову фірму, де я намагаюся використати свій довгорічний досвід з управління соціокультурними проектами і на Сході, і на Заході, від Києва до Нью-Йорку. Моя доня – професор на кафедрі політології в університеті Манчестеру. Між іншим, вона – активний член інтелектуальної світової спільноти. Разом з нею ми робимо багато цікавих проектів. Наприклад, вона була членом міжнародної команди експертів, які оцінювали роботу та розвиток культурних проектів в Україні на базі Гете Інституту та Британської Ради. І я їй допоміг опрацювати деякі матеріли щодо України.
Я намагаюся, щоб мої проекти були пов’язані з Україною – чи я втілюю їх в Україні, чи співпрацюю з українцями десь за кордоном.
11 Mirrors: З точки зору арту, чим відрізняється Київ від Нью-Йорку, окрім масштабів? І чим є мистецтво особисто для Вас?
Пан Онух: Стільки масового мистецтва, скільки я бачив у Нью-Йорку, я не бачив більше ніде у світі. В Нью-Йорку, безумовно, можна побачити все. Але доброго – дуже мало, лише 2%.
Якщо йдеться про Київ, то він має фундамент на багатьох рівнях. Це місто з довгою, величезною історією. В організації та побудові місту є елементи метрополії. Коли приїжджаєш до Києва, то не маєш такого відчуття, що приїжджаєш до потенційного міста.
Для мене справжнє мистецтво – це те, що надає відчуття катарсису, внутрішнього очищення. Мене вже не переконують супер актуальні речі, це, скоріше, для молодих митців, які знаходяться у пошуку змін, щось нового. Але ніщо так швидко не старіється, як супермодне. Я повернувся до глибинних цінностей. За роки життя в Нью-Йорку я відвідав лише п’ять виставок, які дійсно мене вразили, і вони донині живуть зі мною. І я вважаю, що мені дуже пощастило, я – щаслива людина. Бо всього доброго – дуже мало.